От воно що! Роботи вже й їстівні стали
Сиджу я вчора, читаю новини. Швейцарці, кажуть, винайшли робота, що його можна з’їсти. Цілком! З батарейкою, з моторчиком – все до останнього гвинтика їстівне. Ну, думаю, дійшло. Тепер уже й машини на закуску підуть.
Уявляєте? Купуєте собі такого роботика. Він вам по хаті бігає, справи якісь робить. А як надокучить – хап! – і з’їли. Як цукерку. Кажуть, навіть смачний – солодкуватий, з лимонною кислинкою.
А найсмішніше – для кого його винайшли? Для диких кабанів! Щоб вакцину їм давати. Кабан бачить – щось рухається, живе. Підбігає, хап – і вакцинований. Геніально!
Тільки я одного не розумію: а якщо кабан цього робота не з’їсть, а подружиться з ним? Будуть разом по лісу бігати, жолуді шукати… А потім прийде інженер швейцарський, а кабан йому: “Не чіпай мого друга!”
От тоді й побачимо, хто кого з’їсть.
Хоча… Може, воно й добре? Прийде час – роботів розведемо, як картоплі. Голодно стане – викопаєш з грядки, помиєш і на сковорідку. Екологічно, біологічно розкладається…
Тільки боюся я, що дійде до того – люди самі їстівними стануть. Вже ж усі напичкані електронікою: телефони, годинники розумні… Глянь – а ти вже наполовину робот!
За мотивами: spectrum.ieee.org – https://spectrum.ieee.org/soft-edible-robot

Leave a Reply