От сидить собі Apple в дев’яностих і думає: “А що, якби нам дати людям свободу?”
Та не таку свободу, щоб музику качати чи в інтернеті блукати — ні! Свободу справжню: самим комп’ютери Mac робити!
І дали. На три роки.
Повилазили клони — як гриби після дощу. Power Computing, UMAX, Motorola — усі кинулися Mac’и штампувати. Дешевші, швидші, барвистіші! Народ радіє — нарешті можна купити “яблуко” і без того, нирки продавати!
А Apple стоїть, дивиться — і раптом як схаменеться: “Та що ж це ми наробили?! Вони ж наші Mac’и краще роблять, ніж ми самі!”
Три роки минуло — і стоп-кран! Програму згорнули швидше, ніж кіт облизується. Клони — у смітник, ліцензії — у шухляду.
Тепер Apple знову тримає все під замком. І правильно: адже яблуко має від яблуні недалеко падати. А коли воно котиться куди хоче — то вже й не яблуко, а хтозна-що!
От так Apple і навчилося: свобода — це добре. Але тільки коли ти сам вирішуєш, кому її давати. І на скільки. І чи давати взагалі.
За мотивами: spectrum.ieee.org – https://spectrum.ieee.org/apple-mac-clones-history
Leave a Reply